Українська Українська Русский Русский

Людина, його трудовий шлях і пенсійна справа унікальні...

Пенсійний центр
- юридична допомога з пенсійних питань -

+38 066 368-65-59
+38 098 040-19-93

Пенсія при виїзді за кордон

Пенсія - один з видів соціального захисту, гарантований Конституцією України. Крім іншого, пенсія є одним з аспектів, що включаються в поняття «соціальна держава», що дає нам право називати себе таким, і чим ми дуже пишаємося.

У нашій країні частина людей працює заради пенсії, щоб на старості років можна було спокійно відпочити, кинути роботу і насолоджуватися спокійним життям. Але іноді трапляється і так, що в якийсь момент пенсіонер перестає отримувати дані виплати. Причин для цього досить багато, але одна з найпоширеніших - це припинення пенсійних виплат у зв'язку з відсутністю реєстрації місця проживання на території України. Як правило, в такому випадку громадяни звертаються до Пенсійного фонду України, а при отриманні відмови там звертаються до суду.

Саме про таку ситуацію йдеться в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18.

Суть справи йде в наступному: позивачеві було призначено пенсію за віком, але після переїзду до Ізраїлю в 1999 році ці виплати були припинені. У зв'язку з цим в 2017 році він звернувся до пенсійного фонду, де отримав відмову через відсутність місця реєстрації на території України і пенсійного угоди між Ізраїлем і Україною. Після отримання відмови позивач звернувся до суду з вимогою відновити йому пенсійні виплати.

Суди першої та апеляційної інстанції частково задовольнили позовні вимоги, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 7 жовтня 2009 року, де говориться, що норми, які забороняють громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, отримувати пенсії, були визнані неконституційними. Це в свою чергу означає, що позивач має право на отримання пенсійних виплат. При цьому моментом відновлення виплат суди визначили момент звернення позивача до суду, що не задовольнило його і стало підставою для подання ним касаційної скарги. У зв'язку з цим справа потрапила на розгляд до Верховного Суду.

При розгляді справи у Верховному Суді Велика палата вирішила, що в даному випадку необхідно відступити від постанови Верховного Суду від 8 грудня 2015 року з справі № 645/2730/15-а, посилаючись на відповідну практику Європейського Суду з прав людини. Причинами відступу від практики Верховного Суду послужили зміни, що відбулися в правопонимании, які обумовлені розширенням сфер застосування в Україні деяких принципів, а також доктринальних підходів до питання конституційних гарантій реалізації права людини на соціальний захист. У своєму рішенні Верховний Суд вказав на те, що пенсія за віком призначається один раз і виплачується протягом усього життя пенсіонера, а також вважається «призначеної» з моменту її призначення.

Судом також було висунуто позиція про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, який її призначає і виплачує, повинні бути виплачені пенсіонерові за минулий час без будь-яких обмежень по рядках, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Крім того, в даному рішенні є ще один важливий аспект. Він полягає в тому, що статті 99 і 100 Кодексу адміністративного судочинства України не повинні бути застосовані до суперечок, що виникли в зв'язку з поновленням раніше призначених пенсій громадянам України, які проживають в іншій країні, на підставі рішення КСУ від 7 жовтня 2009 року. Це означає, що тепер при зверненні з позовом про поновлення виплати пенсії можна не обмежуватися шестимісячним терміном звернення до адміністративного суду.

Завершенням даної справи послужила постанова Верховного Суду, в якому суд повністю задовольнив вимоги позивача і призначив йому виплати починаючи з моменту винесення КСУ рішення № 25-рп / 2009, а саме з 7 грудня 2009 року.


Задати питання

Відгуки наших клієнтів