Пільгова пенсія для бурильників та майстрів з ремонту свердловин: підтвердження стажу, Список №2 та судова практика

Професії нафтогазової галузі традиційно належать до категорії робіт з підвищеним рівнем ризику, значним фізичним навантаженням і впливом шкідливих виробничих факторів. Саме тому законодавством України передбачено право окремих категорій працівників на достроковий вихід на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких професій належать, зокрема, посади майстра з ремонту свердловин і бурильника, які включені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці.

Однак на практиці реалізація цього права часто супроводжується труднощами. Основними проблемами стають підтвердження пільгового стажу та зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу.

Право на пільгову пенсію для таких працівників безпосередньо залежить від наявності необхідної тривалості спеціального стажу. Ключовим є підтвердження пільгового стажу, тобто встановлення факту роботи саме в тих умовах, які передбачені відповідними списками виробництв, робіт, професій і посад. Проте на практиці органи Пенсійного фонду нерідко формально підходять до оцінки наданих документів. Навіть за наявності записів у трудовій книжці про роботу на посаді бурильника або майстра з ремонту свердловин, особі можуть відмовити в зарахуванні відповідних періодів до пільгового стажу, посилаючись на відсутність уточнювальних довідок, матеріалів атестації робочих місць або інших додаткових документів.

Особливе значення у таких спорах має підтвердження стажу трудовою книжкою. Законодавство визначає її основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника. Якщо записи у трудовій книжці оформлені належним чином, містять чітке зазначення посади та періодів роботи, вони мають презумпцію достовірності. Відсутність можливості перевірити первинні документи підприємства або ліквідація роботодавця не можуть автоматично покладатися на працівника як підстава для відмови у призначенні пенсії. Негативні наслідки неналежного ведення документації або непроведення атестації робочих місць не повинні обмежувати конституційне право особи на соціальний захист.

Окремою проблемою є ситуації, коли частина трудового стажу (після 1992 року) була набута на підприємствах, які перебувають на території російської федерації. Наразі пенсійні органи відмовляють у зарахуванні таких періодів до страхового стажу, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022. Натомість, якщо робота відбувалась до 02.12.2022, то Угода про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 все ж підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи в російській федерації, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття особою відповідного стажу. Тому стаж все ж підлягає зарахуванню. Але це потрібно доводити у суді.

Питання зарахування періодів роботи до страхового стажу через суд набуває особливої актуальності у випадках, коли Пенсійний фонд не визнає окремі періоди через технічні неточності у формулюванні посади. Наприклад, незначні відмінності у назві посади бурильника або майстра з ремонту свердловин можуть стати формальною підставою для відмови у врахуванні стажу. Водночас судова практика підтверджує, що визначальним є фактичний характер виконуваних робіт та їх відповідність умовам, передбаченим списками пільгових професій. Якщо особа фактично виконувала роботу у шкідливих та важких умовах повний робочий день, відповідні періоди мають бути зараховані до пільгового стажу.

Отже, підтвердження пільгового стажу, підтвердження стажу трудовою книжкою та зарахування періодів роботи до страхового стажу через суд залишаються ключовими аспектами у спорах цієї категорії. Практика свідчить, що за наявності належних доказів та активної правової позиції працівника судовий порядок захисту дозволяє відновити порушене право на пільгову пенсію та забезпечити реалізацію гарантій соціального захисту, передбачених законом.