Виплата разової допомоги інвалідам війни: правова позиція Верховного Суду

Питання соціального та пенсійного забезпечення були й залишаються актуальними для нашого суспільства. У зв’язку з цим вони часто є предметом спору в судах усіх інстанцій, зокрема, Верховного суду.

Зазвичай це справи стосовно проблемних питань, щодо яких Верховний суд ще не приймав правового висновку, або коли є необхідність відступити від попередньої правової позиції касаційного суду.

Зокрема, Велика палата Верховного суду розглянула питання виплати щорічної одноразової грошової допомоги у постанові від 13.01.2021 р. Ця справа є зразковою, що лише підвищує її вагомість.

Позивач (інвалід війни ІІ групи) мав право на щорічну одноразову грошову допомогу. Проте на порушення вимог законодавства Центр із нарахування та здійснення соціальних виплат допомогу виплачував у заниженому розмірі, на підставі однієї з постанов КМУ.

Судом було встановлено, що на момент виплати заявнику у квітні 2020 року допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова Кабінету Міністрів України № 112.

Із урахуванням того, що закон має вищу юридичну чинність порівняно з урядовою постановою, для встановлення розміру допомоги особам з інвалідністю унаслідок війни у 2020 році необхідно застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII.

ВП ВС вважає обґрунтованим твердження, що допомога до 05.05 у 2020 році мала виплачуватись особам, які отримали інвалідність на війні, у зв’язку з вищою юридичною чинністю Закону порівняно з Постановою КМУ.

До того ж відсутність фінансування не може бути підставою для зменшення соціальних виплат.

Таким чином, ВП ВС відновила справедливість по відношенню до інвалідів війни та стала на бік соціально незахищених верств населення.

Ознайомитись із рішенням суду можна за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94377739