Пенсія за Списком № 1 для дозувальників реагентів: умови та порядок

Як усі знають, вийти на пенсію можна лише після досягнення 60 років. Крім того, обов’язковою умовою є наявність страхового стажу в розмірі 28 років (станом на 2021 рік). Але чи можна вийти на пенсію раніше? Так! Для цього необхідно, щоб особа була зайнята на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, перелік яких визначено у постанові Кабінету Міністрів України. Зокрема, до таких робіт належить робота дозувальників реагентів, які зайняті збагаченням руд і пісків під час видобування кольорових, дорогоцінних металів та алмазів (Список № 1).

Коли можна вийти на пенсію за Списком № 1, зокрема, у разі зайнятості на вищенаведеній роботі?

Умовами виходу на таку пенсію є:

1) досягнення 50 років;

2) наявність стажу роботи у розмірі 25 років, із яких 10 років – на роботах за Списком № 1.

У чому ж полягає робота дозувальника реагентів? Особи, зайняті на цих роботах, здійснюють обслуговування живильників, реагентопроводів, дозувальних установок до чотирьох секцій і забезпечують їх безперебійну роботу; переносять і розподіляють розчини реагентів, які надходять, за витратними бочками й точками живлення; проводять контрольні вимірювання концентрації розчинів реагентів; обліковують витрати розчинів реагентів за одиницю часу і на тонну перероблюваного вугілля; виявляють та усувають неполадки в роботі обслуговуваного обладнання; проводять періодичне очищення баків живильників реагентів від нерозчинного осаду.

Отже, припустимо, особа, яка була зайнята на вищенаведеній роботі понад 10 років (а загалом має стаж роботи більше 25 років), досягла 50 років. Що їй робити? Необхідно зібрати пакет документів і подати його до територіального органу пенсійного фонду за місцем свого проживання. Серед документів особливої уваги слід надати трудовій книжці, адже це основний документ, який підтверджує стаж роботи.

Досить важливо відзначити, що робота дозувальника реагентів має бути правильно оформлена у трудовій книжці, для того щоб її було зараховано до пільгового стажу. Прикладом запису може слугувати такий: «Прийнятий на повний робочий день дозувальником реагентів на роботі зі збагачення руд і пісків під час видобування кольорових, дорогоцінних металів та алмазів».

На жаль, у деяких ситуаціях трудові книжки або зовсім не містять таких записів, або містять, але вони неправильні. У такому разі чинне законодавство передбачає необхідність отримання уточнювальних довідок, які б підтверджували зайнятість особи на зазначених роботах.

Водночас органи пенсійного фонду віддають перевагу саме уточнювальним довідкам, навіть якщо трудова книжка містить належні записи. Такі дії є неправомірними, що можна обґрунтувати. Судова практика передбачає, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи. Якщо записи у ній дають можливість установити умови праці та характер виконуваної особою роботи, отримання уточнювальних довідок є необов’язковим. Крім того, у таких випадках органи пенсійного фонду не мають права вимагати у осіб надання додаткових довідок.

Тому якщо ви потрапили у ситуацію з такими неправомірними діями пенсійного фонду і вам було відмовлено у пенсії – варто звертатись до суду.

Прикладом із судової практики, де суд також застосував вищенаведену позицію, може бути постанова Верховного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 648/1613/17.