Як дозувальнику оформити пільгову пенсію за Списком № 1

Своєю роботою людина віддає роботі частину не лише себе, але й свого здоров’я. Деякі професії є доволі шкідливими для нашого організму та скорочують наше життя. У першу чергу це стосується гірничих спеціальностей, зокрема дозувальників, які зайняті дробленням, помелом, сортуванням і збагаченням руд.

Звісно, ми прагнемо, щоб важкі та шкідливі роботи виконували машини, роботи, а люди не втрачали свого життя та здоров’я, задовольняючи потреби суспільства. Однак це все буде у майбутньому. На жаль, зараз ми можемо лише створювати належні умови праці та пільги для таких сміливців.

Серед пільг, створених для осіб, зайнятих у гірничій промисловості, є пільги щодо виходу на пенсію. У нашій державі створені списки, які містять перелік професій і посад, які мають право на скорочений вік для виходу на пенсію. У системі нашого законодавства існують Список № 1 і Список № 2.

Список № 1 включає роботи, професії, посади та показники на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Список № 2 включає роботи, професії, посади та показники зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До Списку № 1 належать і робітники, зайняті дробленням, помелом, сортуванням і збагаченням руди чорних металів, нерудних копалин і гірничохімічної сировини, що містять у пилу 2 відсотки та більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію, а саме: дозувальники.

Для того щоб особа мала змогу вийти на пенсію за Списком № 1, мають бути виконані певні умови, а саме: 

1. особа має досягти 50-річного віку;
2. у людини має бути наявний 25-річний страховий стаж, із якого не менше 10 років на зазначеній роботі – для чоловіків, і 20-річний страховий стаж, із якого не менше 7 років 6 місяців на зазначеній роботі – для жінок.

Варто зазначити, що пільги за «списковими» професіями працюють добре лише на папері, на практиці ж виникає безліч питань стосовно призначення особі пільгової пенсії.

Серед найпоширеніших проблем слід виокремити:

1. невідповідність прийнятим нормам і стандартам записів у трудовій книжці;
2. відсутність атестації робочого місця.

У такому випадку під час звернення до органів пенсійного фонду особі відмовляють у призначенні пенсії, й домогтися справедливості можливо виключно у судовому порядку.

На щастя, на сьогоднішній день існує усталена судова практика стосовно першої та другої проблеми.

Для прикладу можна взяти рішення Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а. Суть справи полягала в тому, що особі відмовили у призначенні пенсії за Списком № 1 у зв’язку з тим, що на підприємстві, де вона працювала, не було проведено атестацію робочого місця, що у свою чергу дало Пенсійному фонду України можливість стверджувати, що шкідливість праці не підтверджено.

Необхідно зазначити, що у цій справі ВС відійшов від висновків Верховного суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, і визнав, що за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, можна сказати, що держава забезпечує конституційне право особи на пенсію, хоча із певними перешкодами.