Пенсія для дозувальників за Списком № 1: хто має право та як її оформити
За життя людина віддає роботі частину не лише себе як особистості, але й своє здоров’я. Деякі професії доволі шкідливі для нашого організму, бо скорочують наше життя у геометричній прогресії. У першу чергу це стосується гірничих спеціальностей, зокрема дозувальників, які зайняті дробленням, помелом, сортуванням і збагаченням руд.
Звісно, ми прагнемо того, щоб важкі та шкідливі роботи виконували машини, роботи, а люди не втрачали свого життя та здоров’я, задовольняючи потреби суспільства. Однак це все буде у майбутньому. На жаль, зараз ми можемо лише створювати належні умови праці та пільги для таких сміливців.
Серед пільг, створених для людей, які зайняті у гірничій промисловості, є пільги щодо виходу на пенсію. У нашій державі створені так звані списки, які містять перелік професій і посад, що мають право на скорочений термін для виходу на пенсію. У системі нашого законодавства існують Список № 1 і Список № 2.
Професія дозувальника, зайнятого приготуванням ксантогенату, належить до Списку № 1.
У першу чергу слід зазначити, що особи, які працюють за «списковими» професіями, мають пільговий вік для виходу на пенсію. Для людей, які працюють за Списком № 1, пенсійний вік скорочується і становить 50 років. Однак для того щоб вийти на пенсію за Списком № 1, має бути виконано декілька умов, а саме:
- особа має досягти 50-річного віку;
- у людини наявний 25-річний страховий стаж, із якого не менше 10 років на зазначеній роботі – для чоловіків, і 20-річний страховий стаж, із якого не менше 7 років 6 місяців на зазначеній роботі – для жінок.
Під час звернення до пенсійного фонду стосовно призначення пенсії на практиці можуть виникати певні проблеми, пов’язані з виходом особи на пенсію. Зокрема, органи ПФУ відмовляють у призначенні пільгової пенсії через відсутність атестації робочого місця – а це важливий аспект для підтвердження шкідливості роботи.
У такому випадку відновити справедливість і захистити своє законне конституційне право на пільги щодо пенсійного забезпечення можна лише в судовому порядку. Однак суттєвим недоліком такого шляху є те, що деякі люди можуть не дожити до моменту, як справу буде вирішено судом.
На щастя, вже сформувалась усталена судова практика, відповідно до якої за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не працівника, а тому це не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (рішення Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а).
Іншою проблемою може бути відсутність необхідного трудового стажу за «списковою» професією – у такому разі держава також не залишила громадян у біді. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» робітникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (для чоловіків – не менше 25 років, із них не менше 5 років на зазначених роботах, для жінок – не менше 20 років, із них не менше 3 років 9 місяців на зазначених роботах) пенсії за віком на пільгових умовах призначають зі зменшенням пенсійного віку:
- чоловікам – на один рік за кожний повний рік такої роботи;
- жінкам – на один рік і 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
