Як ФОП підтвердити стаж до 2004 року для призначення пенсії

Питання призначення пенсій є актуальним для різних категорій населення – як найманих працівників, так і самозайнятих осіб, зокрема, фізичних осіб – підприємців. Зокрема, найбільш проблемним для майбутніх пенсіонерів є зарахування до стажу підприємницької діяльності за період до 2004 року. Це пов’язано з тим, що ведення бізнесу на той час супроводжувало численні помилки із поданням звітів, сплатою необхідних внесків і веденням документації загалом, а строк зберігання документів у випадку їх втрати особою занадто короткий.

Слід зазначити, що чинне законодавство України має колізії в частині документів, якими підтверджують стаж ФОПів до 2004 року.

Наприклад, 3 жовтня 2017 року до Закону України № 1058-IV було внесено зміни, якими затверджено, що до стажу включаються періоди із застосуванням спрощеного оподаткування або фіксованого податку з 01.01.1998 р. по 30.06.2000 р. за довідкою про реєстрацію як підприємця; з 01.07.2000 р. по 31.12.2017 р. у разі сплати страхових внесків, попри сплачений розмір внесків.

Однак 3 жовтня 2018 року до постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637 внесено зміни, якими визначено, що періоди діяльності ФОПа із застосуванням спрощеного оподаткування, у тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 р. по 31.12.2003 р. зараховуються до стажу за довідкою про реєстрацію як ФОПа. Цей варіант зазвичай є найбільш прийнятним і вигідним для майбутнього пенсіонера.

Але пенсійний фонд постановою правління від 25.11.2005 р. № 22-1 затвердив свою версію документів, де вказано, що час діяльності ФОПа за спрощеним оподаткуванням до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку, або довідкою про сплату страхових внесків. Цей варіант є найбільш невигідним для майбутнього пенсіонера.

Таким чином, фактично маємо три різних варіанти регулювання переліку документів, яким можна підтвердити стаж як фізичної особи – підприємця із 1998 по 2004 роки. Цим регулярно користується Пенсійний фонд України, який, попри норми постанови Кабінету Міністрів України, відмовляє у зарахуванні стажу ФОПа. У такій ситуації особі залишається лише звертатись до суду для оскарження відмови ПФУ із посиланням на постанову КМУ № 637 за наявності у майбутнього пенсіонера довідки про державну реєстрацію особи як підприємця.

Чому законодавець не може узгодити це питання із пенсійним фондом і встановити в усіх нормативних актах єдині правила – незрозуміло. У будь-якому разі найбільше потерпає від цієї колізії звичайний пенсіонер, стаж якого відмовляються враховувати під час призначення пенсії.

До того ж актуальним є питання стосовно строку зберігання реєстраційних справ ФОПів. Оскільки часто громадяни втрачають свої документи, а під час звернення для повторного отримання копій або дублікатів з’ясовують, що справу вже знищено і документи відсутні. Пропонують збільшити термін зберігання реєстраційних справ суб’єктів підприємницької діяльності до 75 років після скасування державної реєстрації. Тому навіть у разі втрати особою документів у неї буде можливість їх відновити або хоча б отримати підтвердження їхньої наявності.

Таким чином, у законотворців ще достатньо питань для вирішення. Сподіваємося, прийняті рішення будуть спрямовані на забезпечення прав майбутніх пенсіонерів і на полегшення процедури призначення пенсій.