Як довести право на пільгову пенсію без архівних довідок

Зайнятість на деяких роботах протягом певного часу дає можливість достроково вийти на пенсію. Суть полягає в тому, що законодавець передбачив пільги щодо виходу на пенсію для осіб, які зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці. Зокрема, особи, зайняті на роботах за Списком № 2, мають право на пенсію за таких умов:

1) досягнення 55 років;

2) наявності страхового стажу не менше 30 років – для чоловіків, і не менше 25 років – для жінок;

3) наявності не менше 12 років 6 місяців на роботах із важкими умовами праці – для чоловіків, і не менше 10 років на зазначених роботах – для жінок.

Водночас у багатьох осіб виникають труднощі під час призначення такої пенсії. Причиною цього є те, що пенсійний фонд доволі часто запитує уточнюючі довідки про підтвердження пільгового стажу, навіть за наявності належним чином заповненої трудової книжки.

Схожа проблема виникла у пана Кострюкова, який звернувся до нас за допомогою. Зокрема, пенсійний орган відмовив йому у призначенні пенсії, оскільки не зарахував до пільгового стажу період роботи із 1984 по 1989 роки на посаді електрозварника внаслідок ненадання довідки з підприємства про підтвердження зайнятості на пільговій роботі. Однак надати такий документ пан Кострюков не міг, оскільки підприємство вже не працює, а в архівних органах також відсутні будь-які кадрові документи.

Проаналізувавши цю ситуацію та документи клієнта, ми вирішили звернутися до суду із позовною заявою. Обґрунтування нашої позиції полягало в такому.

По-перше, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Водночас, як передбачено законодавством, довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Надана до пенсійного фонду трудова книжка пана Кострюкова містила всі необхідні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, оскільки період роботи із 1984 по 1989 роки сам по собі містить відомості про характер та умови роботи, і передбачений Списком № 2.

Отже, відсутність у пана Кострюкова уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника відповідного пільгового стажу роботи.

По-друге, посада пана Кострюкова «електрозварник» дійсно належить до Списку № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173. Зокрема, у розділі ХХХІІ Списку № 2 передбачено таку роботу: електрозварники та їхні підручні. Таким чином, немає сумнів у тому, що робота, на якій був зайнятий пан Кострюков, належить до робіт зі шкідливими та важкими умовами праці.

Усі наші аргументи були підкріплені актуальною практикою Верховного суду.

Результатом розгляду справи у суді було задоволення нашого позову та зобов’язання органу пенсійного фонду повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши період роботи пана Кострюкова із 1984 по 1989 роки до пільгового стажу, що дає право пенсію за Списком № 2.

Не погодившись із таким рішенням, пенсійний фонд подав апеляційну скаргу. Проте результату це не дало, адже апеляційний суд також підтримав нашу позицію, а тому залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Згодом ми отримали рішення суду першої інстанції, яке набрало законної чинності, та надіслали його до пенсійного фонду для виконання. У результаті пану Кострюкову була призначена пільгова пенсія від дня його звернення до пенсійного фонду, а також виплачено борг щодо пенсійних виплат за минулий період.

Із рішенням суду можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108511688.