Як зарахувати підприємницький стаж для призначення пенсії

Оформлення пенсій в Україні часто супроводжується спірними моментами, зокрема, щодо зарахування до страхового стажу періоду провадження діяльності як фізичної особи – підприємця. Річ у тім, що чинне законодавство передбачає різні процедури для зарахування стажу підприємця до 2000 року та після. Період провадження підприємцем до 2000 року особа має підтвердити багатьма документами, зокрема випискою, свідоцтвами про сплату єдиного внеску, патентами тощо. Періоди провадження після 2000 року зараховуються до стажу лише у разі сплати єдиного внеску.

Проблема полягає в тому, що у багатьох підприємців не зберігаються документи за минулі періоди (внаслідок їх втрати або передання до податкових органів), а іноді й не відображаються в реєстрах дані про сплату внесків після 2000 року, хоча докази такої сплати наявні. Все це породжує відмови органів Пенсійного фонду в зарахуванні таких періодів до стажу та іноді, як наслідок, відмови у призначенні пенсії.

Схожа ситуація виникла у пана Дорошкова, який звернувся до нашої компанії з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пенсії. Із 1999 і по 2016 рік пан Дорошков вів господарську діяльність, будучи фізичною особою – підприємцем. Однак майже весь цей період не був зарахований до стажу внаслідок неподання, на думку органу Пенсійного фонду, підтверджувальних документів щодо сплати єдиного внеску та відсутності інформації про їх сплату в реєстрі. В результаті йому було відмовлено в призначенні пенсії.

Проаналізувавши відмову Пенсійного фонду та документи клієнта, ми вирішили звернутися до суду з позовною заявою. Обґрунтування нашої позиції полягало в наступному.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає зарахування стажу ФОП за умови сплати єдиного внеску.

Відповідно до нормативних актів, періоди спрощеної системи оподаткування зараховуються до стажу за наявності свідоцтва про сплату єдиного податку. Пан Дорошков надав свідоцтва та інші документи, які підтверджують сплату податку.

Указ Президента України від 1998 року передбачає, що частина єдиного податку автоматично спрямовувалася до Пенсійного фонду. Таким чином, навіть за відсутності окремих документів про сплату внесків, цей період має зараховуватися до страхового стажу.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що помилки або прогалини у трудовій книжці чи інших документах не можуть бути підставою для позбавлення особи права на пенсію. Суд також акцентує на тому, що обов’язок збереження даних про сплату внесків лежить на податкових і пенсійних органах.

Розглянувши справу, суд першої інстанції повністю підтримав нашу позицію та підтвердив, що Пенсійний фонд неправомірно не зарахував до стажу періоди провадження діяльності фізичної – особи підприємця. У зв’язку з цим суд зобов’язав пенсійний орган зарахувати спірні періоди до стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії. Апеляційна інстанція за результатами перегляду рішення суду також погодилася з нашими доводами та залишила його в силі.

Надалі пенсійний орган виконав зазначене рішення суду в повному обсязі – призначив пенсію пану Дорошкову та виплатив заборгованість пенсії за час судового розгляду.

З рішеннями судів можна ознайомитись за посиланнями: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118394092, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122684558.