Відновлення пенсійного стажу через помилки в трудовій книжці та несплату внесків: судова практика

Неправильні або неповні записи у трудовій книжці – досить поширене явище, яке часто виявляється лише під час розгляду пенсійних справ. Люди нерідко дізнаються про такі помилки вже на етапі звернення до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії. Найпоширеніша проблема – це відмова у зарахуванні окремих періодів роботи до страхового стажу, якщо записи в трудовій книжці оформлені з порушеннями або взагалі відсутні.

Окрему складність становить ситуація з періодами роботи після 1 січня 2004 року. Згідно з чинним законодавством, ПФУ не зараховує до страхового стажу ці періоди, якщо за працівника не були сплачені страхові внески до системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Навіть якщо працівник реально працював, але роботодавець ухилявся від сплати внесків, цей час не буде враховано при розрахунку пенсії. Це створює серйозні ризики для майбутнього пенсійного забезпечення громадян, адже непоодинокі випадки, коли людині відмовляють у пенсії або суттєво знижують її розмір через протиправні дії роботодавця.

З таким питанням до нас звернувся пан Федяєв, якому Пенсійний фонд не зарахував до стажу 11 років роботи. Частину періодів не було зараховано внаслідок виправлення в даті наказу про звільнення, а іншу частину – через несплату роботодавцем страхових внесків.

Проаналізувавши відмову Пенсійного фонду та документи клієнта, ми вирішили звернутися до суду з позовною заявою. Обґрунтування нашої позиції полягало в наступному.

По-перше, працівник не несе відповідальності за ведення та оформлення бухгалтерської чи кадрової документації на підприємстві. Зокрема, він не може відповідати за помилки чи порушення у заповненні трудової книжки або інших внутрішніх документів роботодавця. Відповідно, недоліки з боку підприємства, яке вело та заповнювало трудову книжку, не повинні слугувати підставою для позбавлення працівника його конституційного права на соціальний захист, у тому числі при призначенні пенсії за віком. Отже, формальні недоліки в оформленні трудової книжки не можуть автоматично означати втрату права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу.

По-друге, згідно з чинним законодавством, відповідальність за нарахування та сплату страхових внесків покладається виключно на страхувальника – тобто роботодавця. Працівник не зобов’язаний контролювати цей процес і не може бути покараний за недбалість або порушення з боку роботодавця. Саме тому наявність заборгованості підприємства зі сплати страхових внесків не повинна бути підставою для неврахування періоду роботи працівника при обчисленні страхового стажу.

Вищенаведені правові позиції неодноразово підтримувалися Верховним Судом, що свідчить про їх актуальність і правомірність у сучасній судовій практиці.

У результаті розгляду справи суд першої інстанції повністю підтримав доводи нашої сторони та визнав дії Пенсійного фонду неправомірними щодо неврахування трудових періодів пана Федяєва при обчисленні стажу. Суд зобов’язав Пенсійний фонд зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.

Оскільки Пенсійний фонд не подав апеляційної скарги, рішення суду набуло законної сили через 30 днів з моменту його проголошення. Згодом пенсійний орган виконав рішення суду: пану Федяєву була призначена пенсія за віком, а також виплачена заборгованість з пенсійних виплат за час судового провадження.

З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125008708.