Зарахування до страхового стажу періоду проживання на Кубі разом із чоловіком-військовослужбовцем

ЗАРАХУВАННЯ СТАЖУ НА КУБІ

До нас нерідко звертаються жінки, які в радянські часи їхали за чоловіком-військовослужбовцем на місце його служби – часто за кордон – і роками не мали жодної можливості офіційно працевлаштуватися. Десятиліття потому, вже при оформленні пенсії, вони дізнаються, що ці роки просто викреслені зі страхового стажу. Пенсійний фонд України (ПФУ) відмовляє – і посилається на невідповідність довідки формі додатка 4.

Саме така ситуація стала предметом розгляду Івано-Франківського окружного адміністративного суду (справа № 300/9380/25, рішення від 19 лютого 2026 року). Ми аналізуємо це рішення як показовий приклад того, як формальний підхід ПФУ розбивається об реальну правову логіку.

Жінка звернулась за призначенням пенсії за віком у липні 2025 року. Пенсію призначили – але вже після цього вона з’ясувала, що до страхового стажу не включили два роки: з 01.05.1990 по 30.04.1992. Саме в цей період вона перебувала з чоловіком-військовослужбовцем у Республіці Куба, де проходило його закордонне відрядження, і де у неї не було жодної можливості працевлаштуватися за спеціальністю.

У листопаді 2025 року вона подала заяву про перерахунок пенсії та надала довідку військової частини № 297 від 30.04.1992 року. ПФУ відмовив, мотивуючи тим, що довідка не відповідає додатку 4 до Порядку № 637. На цьому – крапка. Відповідач у цій справі не пояснив, у чому конкретно полягає невідповідність. Рішення про відмову містило лише формальне посилання на те, що довідка «не відповідає вимогам, установленим законодавством». Без жодної деталізації.

Але є один принциповий момент, який суд і зафіксував: Порядок № 637, затверджений постановою КМУ від 12.08.1993, набув чинності вже після того, як довідку було видано. Тобто вимагати від документа 1992 року відповідності формі, яка з’явилась лише у 1993-му – це правова нісенітниця.

Довідка № 297 від 30.04.1992, видана командиром військової частини, підтверджує конкретний факт: позивачка з травня 1990 по квітень 1992 перебувала в закордонному відрядженні разом з чоловіком. Додатково – довідка тієї ж частини про те, що чоловік вибув для проходження служби в Республіці Куба, і що дружина звільнилась у зв’язку з переїздом до місця його служби. Сукупність цих документів однозначно підтверджує і факт проживання, і відсутність можливості працевлаштування.

Право на зарахування такого періоду до страхового стажу прямо передбачене законом – і не одним. Частина третя статті 18 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює: дружинам військовослужбовців (крім строкової служби) до загального страхового стажу зараховується період проживання разом з чоловіком у місцевості, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більш як 10 років.

Аналогічне положення – у пункті «з» частини третьої статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення». Стосується дружин офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби.

Порядок підтвердження такого стажу визначений пунктом 13 Порядку № 637: він підтверджується довідками за додатком 4, виданими командирами військових частин або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Для довідок до 01.01.2004 – на підставі особової справи військовослужбовця та інших підтверджувальних документів.

Ключове тут – «інших документів, які підтверджують зазначений період». Закон не вимагає виключно однієї форми. Він вимагає підтвердження факту.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю. Рішення ПФУ визнано протиправним і скасовано. ГУ ПФУ у Київській області зобов’язано перерахувати пенсію з датою призначення з 08.04.2025, зарахувавши до страхового стажу весь спірний період з 01.05.1990 по 30.04.1992. Суд прямо зазначив: довідка № 297 від 30.04.1992 відповідає всім передбаченим нормам і підтверджує факт перебування позивачки з чоловіком-військовослужбовцем в умовах відсутності можливості для працевлаштування. Вимагати від неї форми, яка ще не існувала на момент її видачі – безпідставно.

У нашій практиці ми бачимо цю схему регулярно: ПФУ відмовляє через «невідповідність додатку 4» – не пояснюючи, що саме не так. Розрахунок на те, що людина не буде сперечатися. Але якщо довідка військової частини містить дату, підпис командира, прізвище особи та вказує на перебування в закордонному відрядженні в умовах відсутності можливості працевлаштування – цього достатньо для підтвердження стажу. Особливо якщо документ виданий до 1993 року, коли Порядку № 637 ще не існувало.

Якщо ваш клієнт – дружина військовослужбовця, яка супроводжувала чоловіка на Кубу, до інших країн соціалістичного табору або просто до гарнізону, де не було роботи, цей стаж можна і потрібно відстоювати. Довідка військової частини у поєднанні з документами про проходження служби чоловіком – достатня доказова база для суду.