Українська Українська Русский Русский

Людина, його трудовий шлях і пенсійна справа унікальні...

Пенсійний центр
- юридична допомога з пенсійних питань -

+38 066 368-65-59
+38 098 040-19-93

Як стягнути компенсацію с держави ?

Чи передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов’язання державою та який суд розглядає такі справи?

У ряді постанов Верховного Суду неодноразово було вирішено такі питання. Зокрема, якщо особа звернулася із позовом до органу державної влади про стягнення боргу (наприклад, у разу невиплати Фондом соціального страхування належних цій особі сум), й її вимоги були задоволені, а судове рішення так і не було виконане, ця особа має право на компенсацію. Але про це дещо пізніше.

Для того, щоб отримати зазначену компенсацію, потрібно подати ще один позов. А для цього слід визначитися, до якого суду необхідно його подати. Тому почнемо із юрисдикції.

У справах про стягнення компенсації юрисдикцію визначено таким чином: однією стороною у спорі є особа, іншою – орган державної влади. Такий склад суб’єктів притаманний адміністративній юрисдикції, але не поспішатимемо з висновками. Предметом спору є виплата компенсації особі органом державної влади за неналежне виконання зобов’язання, тобто за невиплату цій особі суми боргу, яка була визначена судовим рішенням. Такий предмет спору притаманний уже цивільній юрисдикції.

Тепер подивимося на відносини, які склалися. Приміром, адміністративні суди вирішують спори із органами державної влади, предметом яких є перевірка дій чи бездіяльності (у разі, якщо такі повноваження установлені законом) таких органів. Якщо ж за рішенням суду орган державної влади зобов’язаний виплатити особі борг, то такі відносини не є адміністративно-правовими, а орган державної влади є у такому випадку рівнозначною стороною, оскільки немає відносин підпорядкування.

Потрібно відзначити, що якщо сторонами у спорі виступають орган державної влади й юридична особа, то такі відносини будуть господарсько-правовими і розглядають такі спори у господарському суді. Але у нашому випадку зазначені відносини є цивільно-правовими.

Ґрунтуючись на цьому висновку, Верховним судом було відзначено, що на подібні відносини поширюється дія статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає наслідки неналежного виконання зобов’язань і встановлює відповідальність для боржника (у нашому випадку – для органу державної влади). Оскільки рішенням суду було визначене грошове зобов’язання органу державної влади щодо сплати конкретній особі встановленої суми боргу, то у разі невиконання цього рішення суду орган державної влади відповідно до закону та практики Верховного суду повинен сплатити цій особі, окрім установленої суми боргу, ще й інфляційні витрати і 3% за весь час прострочення.


Задати питання

Відгуки наших клієнтів