Звернення до комісії щодо стажу не є зверненням за призначенням пенсії

Звернення до комісії з метою підтвердження страхового стажу, відомості про який відсутні у трудовій книжці, для призначення пенсії не є тотожним зі зверненням для призначення пенсії

Трапляються ситуації, коли в трудовій книжці відсутні періоди стажу роботи, які зараховуються до загального або пільгового стажу. З цією метою при Пенсійному фонді України було створено спеціальний орган, який видає документи, що є підставою для зарахування періодів роботи до стажу. У разі ліквідації або реорганізації підприємства, на якому раніше працював робітник, отримати підтвердні документи майже неможливо, оскільки всі кадрові документи були передані до безлічі архівних установ, і віднайти потрібні документи дуже складно. Це питання є актуальним саме у разі призначення пенсії, оскільки у працівників, які були зайняті на важких чи особливо важких роботах (список № 2 і список № 1), як правило, відсутні документи, на підставі яких робоче місце було атестоване, тому власноруч підтвердити пільговий стаж неможливо.

Зокрема, в аналізованому судовому рішенні у КАС постало питання про правильну ідентифікацію дати звернення до ПФУ. У грудні 2015 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії, однак під час перевірки було з’ясовано, що ним не подано всіх необхідних відомостей, які підтверджують характер праці, про що було повідомлено в листі. У травні 2016 року позивач знову звернувся до ПФУ й одночасно подав позовну заяву про визнання протиправними дій, результатом яких було визнання незаконним незарахування до стажу роботи вказаних періодів. Далі позивачу було повідомлено, що навіть у разі зарахування попередніх періодів у нього відсутній необхідний стаж.

Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції постало питання саме про час звернення із заявою про призначення пенсії. Позивач вважає, що датою звернення є саме грудень 2015 року, однак відповідач зазначив, що вважає датою звернення саме червень 2016 року. Розглядаючи справу, КС дійшов висновку, що зверненням до комісії з підтвердження пільгового стажу не може вважатись заява про призначення пенсії та відзначив таке.

Доводи касаційної скарги щодо помилкового застосування апеляційним судом до спірних правовідносин порядку, в якому передбачено процедуру підтвердження стажу роботи для нарахування пенсії у тому разі, якщо трудову книжку було загублено або записи у ній неможливо ідентифікувати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, та порядку, в якому передбачено процедуру зарахування пільгового стажу на роботах за списком № 1 і списком № 2 або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1 (далі – Порядок № 18-1), є безпідставними.

Також, якщо трудову книжку позивача було загублено або записи в ній неможливо ідентифікувати, трудовий стаж установлюється на підставі інших документів, які були видані за місцем, де особа проходила навчання, роботи, військової служби чи документів, виданих комунальними, приватними або державними архівними установами.

При цьому в позивача відсутній необхідний пільговий і загальний стаж роботи, навіть у випадку зарахування до пільгового стажу періодів роботи, які були предметом розгляду в попередній адміністративній справі.

Тож висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання окремим суб’єктом владних повноважень у таких правовідносинах комісію, яка займається підтвердженням стажу на посадах із важкими чи особливо важкими, є помилковим, оскільки комісія, що займається питаннями підтвердження стажу роботи за відсутності необхідних документів, не відповідає ознакам суб’єкта владних повноважень, не є юридичною особою, а створюється при відділеннях ПФУ в обласних центрах.