Як листобійнику отримати пільгову пенсію за Списком №1: юридичні нюанси та судова практика

Прокатне, колесопрокатне, бандажопрокатне, вилопрокатне, бляхокатальне, лудильне, оцинкувальне й освинцювальне виробництва, виробництво рейкових скріплень, вирубування та зачищення гарячого металу, термічне оброблення, виробництво каліброваного металу: листобійники

Мало хто задумується над тим, яким складним є процес від добування руди до кінцевого продукту, необхідного споживачеві. Більше того, чимало людей навіть не знають і не розуміють усієї складності технології та кількості осіб, задіяних під час виробництва. У зв’язку з цим існує безліч професій, про які мало хто знає та здогадується про їх існування.

Окрему увагу необхідно звернути на соціально незахищені групи професій, в першу чергу це пов’язано із високим ризиком і прямою шкодою для життя та здоров’я. Саме тому наша держава взяла на себе обов’язок здійснювати соціальний захист таких професій. У першу чергу цей захист реалізовано через систему пенсійного забезпечення, а саме певних пільг для виходу на пенсію.

Системою чинного законодавства передбачені так звані Списки, у яких міститься перелік професій, робітники яких мають право на пільгові умови виходу на пенсію.

Зокрема, існує така професія, як листобійник, і належить вона до Списку № 1. Що ж це означає? Це означає, що особа, яка працювала листобійником, має право на пільгові умови виходу на пенсію. Така особа може вийти на пенсію за:

1. досягнення 50-річного віку;

2. наявності 25-річного страхового стажу, з якого не менше 10 років на зазначеній роботі – для чоловіків, і 20-річний страховий стаж, із якого не менше 7 років 6 місяців на зазначеній роботі – для жінок.

Не менш важливим аспектом є не лише законодавче закріплення можливості соціального захисту, але й практичне його застосування. Як свідчить практика, після звернення особи до органів ПФУ із заявою про призначення «спискової» пенсії, пенсійний фонд із «задоволенням» відмовляє у її призначенні, посилаючись на відсутність атестації робочого місця працівника, зокрема, на п. 3.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383. Відповідно до вищезазначеного Порядку під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховують увесь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. і за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Однак не варто засмучуватись, оскільки можливість здобути своє законне право все ж таки є, виключно в судовому порядку.

Зразковим у цій категорії справ є рішення Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Суть справи полягала в тому, що особі відмовили у призначенні пенсії за Списком № 1 у зв’язку з тим, що на підприємстві, де вона працювала, не було проведено атестацію робочого місця, а це дало Пенсійному фонду України можливість стверджувати, що шкідливість праці не підтверджено.

Варто зазначити, що у цій справі ВС відійшов від висновків Верховного суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, і визнав, що за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому контролювальну функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.