Пільги для машиністів електровозів у гірничій промисловості

Сучасне суспільство вимагає задоволення безлічі потреб, зокрема з середини XIX століття, з розвитком металургії, гірничого добування та індустріалізації, наше суспільство почало потребувати більше металів і різних руд, які в подальшому піддають обробленню. Однак мало хто задумується над тим, наскільки складною, тяжкою та шкідливою для здоров’я є робота, пов’язана з добуванням, обробленням металів й інших нерудних копалин.

Працю осіб, які зайняті у гірничій промисловості, супроводжує чималий ризик і характеризує низка особливостей. Оскільки зсуви порід і обвали лишаються частим явищем, відбивання, відкачування, транспортування руди штреками і штольнями, а також кріпильні роботи пов’язані з небезпекою для здоров’я. Основними виробничими шкідливостями, які характеризують умови праці, є несприятливі метеорологічні умови, пил і токсичні гази, шум і вібрація, недостатнє освітлення.

Звісно, у майбутньому всю важку та шкідливу роботу виконуватимуть машини, роботи, однак станом на сьогодні десятки тисяч людей у нашій державі віддають своє життя та здоров’я на задоволення потреб суспільства і держави.

Зі свого боку, наша держава намагається хоч якось компенсувати важкі умови праці, зокрема шляхом надання пільги щодо виходу на пенсію.

У нашій державі створені так звані Списки, які містять перелік професій і посад, що мають право на скорочений вік для виходу на пенсію.

У системі нашого законодавства існують Список № 1 і Список № 2.

До Списку № 1 входять і машиністи електровозів металургійних цехів, зайняті у тунелях. До посадових обов’язків цієї професії входить керування електровозом на подаванні чавуновозних ковшів із рідким чавуном з міксерного відділення до конверторів ємністю до 250 т і до мартенівських печей, а також участь у ремонті електровоза.

Для того щоб особа мала змогу вийти на пенсію за Списком № 1, мають бути виконані певні умови, а саме: 

1. особа повинна досягти 50-річного віку;
2. у людини має бути наявний 25-річний страховий стаж, із якого не менше 10 років на зазначеній роботі – для чоловіків, і 20-річний страховий стаж, із якого не менше 7 років 6 місяців на зазначеній роботі – для жінок.

Однак система працює лише на папері, на практиці особам доводиться в судовому порядку виборювати своє конституційне право на пенсію.

Найпоширенішою проблемою, з якою може зіштовхнутися майбутній пенсіонер, є відсутність атестації робочого місця, що у свою чергу призводить до того, що шкідливість роботи не підтверджена, а отже, й права на пільговий вихід на пенсію в особи немає.

На щастя, вже сформувалася усталена судова практика, відповідно до якої у разі непроведення або несвоєчасного проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не на працівника, а тому це не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (рішення Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а).