Українська Українська Русский Русский

Людина, його трудовий шлях і пенсійна справа унікальні...

Пенсійний центр
- юридична допомога з пенсійних питань -

+38 066 368-65-59
+38 098 040-19-93

Пенсія внутрішньо переміщеним особам

Щодо питання законності припинення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам

Безперешкодний доступ до пенсійних виплат залишається однією з головних проблем як для осіб, які перебувають на території проведення антитерористичної операції, так і для осіб, які виїхали з цих територій. На сьогодні дедалі частіше пенсійний фонд припиняє виплачувати пенсію особам на підставах, що не передбачені законами про пенсійне забезпечення, але містяться у підзаконних актах. Зокрема, пенсійний фонд оперує такими підставами, як відсутність особи за місцем проживання, здійснення перевірки місця фактичного проживання особи й інші подібні варіанти. У зв’язку з цим більшість пенсіонерів почали звертатися до суду за захистом своїх прав, оскільки вважають, що дії органів пенсійного фонду є неправомірними. Тому виникає необхідність у з’ясуванні таких ситуацій: на чиєму боці правда?

Невід’ємним правом особи після досягнення певного віку є право на соціальний захист, у тому числі на пенсію. Пенсійне забезпечення полягає в отриманні особою пенсійних виплат, також право на отримання соціальних послуг аналогічно гарантується особі. Задля забезпечення таких прав український законодавець розробив чимало нормативно-правових актів, якими визначені умови та порядок пенсійного забезпечення. Більше того, законодавцем було відзначено, що тільки законами про пенсійне забезпечення можуть визначатися вищевказані правовідносини. Це означає, що жоден підзаконний акт не може визначати порядку виплати пенсій, викликати відносини щодо припинення виплати пенсій або вказувати на розмір пенсії.

Під час аналізу пенсійних правовідносин, зокрема, ситуацій, за яких пенсійний фонд незаконно припиняє виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам, а також особам, які не змогли виїхати із окупованих територій, слід застосовувати норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) як головний акт, що визначає принципи, засади, механізми призначення, перерахунку та виплати пенсій. Стаття 49 цього Закону визначає перелік підстав, за якими виплата пенсії може бути припинена. До них належать:

  • у разі якщо пенсіонером було подано документи, які містять ознаки підроблених або інформація в них не відповідає дійсності;
  • після смерті особи, яка отримувала пенсію;
  • після спливу шестимісячного терміну, коли особа перестала отримувати пенсію;
  • інші випадки, які визначаються законом.

Вище наведено вичерпний перелік підстав, за яких виплата пенсії може бути припинена. Також Законом заборонено розширювати цей перелік підзаконними актами.

Натомість Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Ця постанова встановлює п’ять додаткових підстав для припинення соціальних виплат, до яких, зокрема, можна віднести: наявність обставин, за яких було встановлено відсутність особи за місцем проживання; особи, яка виїхала з місць проведення антитерористичної операції за місцем проживання; отримання інформації від прикордонників, поліції, служби безпеки й інших органів відповідної інформації тощо. Такими й подібними аргументами дедалі частіше пенсійний фонд обґрунтовує підстави для припинення виплати пенсії, однак ці підстави не відповідають чинному законодавству.

Подібний за змістом зробив висновок Верховний суд України у своїй постанові від 03.05.2018 р. Зокрема, у ній було зазначено, що ПФУ дійсно порушив право позивача, який отримав статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання пенсії. Особі було припинено нарахування пенсії через проведення верифікації за переліком Служби безпеки України, пов’язаної з перевіркою місць проживання внутрішньо переміщених осіб, але судом було зазначено, що закон не встановлює такого формулювання як підставу для припинення виплати пенсії, а отже, припинення пенсії було незаконним.

Основною тезою суду було те, що у постанові КМУ «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» були зазначені додаткові підстави припинення пенсії, що суперечать законодавству й обмежують права людини. Мотивацією цього висновку був той факт, що зазначена постанова належить до підзаконних нормативно-правових актів, які, як зазначалося вище, не можуть установлювати порядку виплати пенсій. Більше того, внутрішньо переміщені особи, попри їхній статус, змушені здійснювати додаткові дії, не передбачені законами про пенсійне забезпечення, наприклад, ідентифікацію особи, надання заяви про відновлення виплати пенсії, яка була припинена без законних на те підстав. У результаті таких дій виникає своєрідна дискримінація та порушення принципу рівності громадян перед законом.

Як підсумок сказаного слід зазначити, що це рішення Верховного суду України матиме важливе значення з тієї точки зору, що воно достеменно визначило факт порушення органами пенсійного фонду припинення виплат пенсій внутрішньо переміщеним особам. Тому в аналогічних ситуаціях рекомендуємо посилатися на нього для забезпечення законності щодо питань відновлення пенсійних виплат.


Задати питання

Відгуки наших клієнтів