Заповнення трудової книжки з помилками не являється підставою для відмови в призначенні пенсії

Трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, який також дозволяє власнику під час приймання на роботу мати уявлення про досвід роботи здобувача.

Чинним законодавством на працівників покладається обов’язок під час приймання на роботу надати власнику або уповноваженому ним органу належним чином оформлену трудову книжку, а на власника – забезпечити ведення трудових книжок.

Зазвичай на підприємствах трудові книжки заводить, заповнює та веде їх облік фахівець відділу кадрів. Але іноді цю функцію може виконувати сам керівник підприємства або інша уповноважена ним особа.

Слід зазначити, що трудові книжки ведуть на всіх працівників, які перебувають на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.

До трудової книжки вносять:

• відомості про працівника – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження;
• відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
• відомості про нагородження та заохочення – про відзначення державними нагородами України та відзнаками України, про заохочення за успіхи в роботі й інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
• відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.

Записи у трудовій книжці про звільнення або переведення на іншу роботу необхідно вносити згідно з формулюваннями чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі числа до трудової книжки мають бути внесені арабськими цифрами (число і місяць – двозначними). Записи повинні виконуватися акуратно, кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. Запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення необхідно засвідчувати печаткою.

Усі записи до трудової книжки вносять після видання наказу (розпорядження), але не пізніше, ніж у тижневий термін, а у разі звільнення – в день такого звільнення.

Таким чином, обов’язок щодо належного та правильного ведення трудових книжок покладається саме на роботодавця.

Однак на практиці досить часто виникають ситуації, коли власник або його уповноважена особа неналежним чином вносили відомості до трудової книжки. Проблема цієї ситуації полягає в тому, що досить невелика кількість працівників знайомі з правилами ведення трудових книжок, тому в разі, якщо роботодавець неправильно заповнював трудову книжку, то працівники можуть цього і не знати. Зазвичай проблеми у працівника у випадку неналежного оформлення трудової книжки з’являються під час вирішення питання про призначення пенсії.

Зокрема, Пенсійний фонд відмовляє особі у призначенні пенсії з таких причин:

• у трудовій книжці відсутні дати відправлення та повернення з відрядження;
• не вказано дату наказу про прийняття на роботу;
• звільнення, засвідчене печаткою УРСР;
• уточнюючі довідки суперечать одна одній або не відповідають первинним документам;
• відсутнє підтвердження про проведення атестації робочих місць;
• низька якість печаток у трудовій книжці тощо.

Таким чином, працівник, який сумлінно працював за шкідливих умов праці, може опинитись заручником недобросовісних дій роботодавця у зв’язку із неналежним оформленням трудової книжки.

Верховний Суд постановою від 6 березня 2018 року у справі № 754/14898/15 виніс важливе рішення стосовно захисту прав працівників від таких дій роботодавця.

Зокрема, суд звернув увагу на те, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог під час заповнення трудової книжки. Пенсійний фонд не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості людини на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З огляду на вищесказане, Верховний Суд зобов’язав Пенсійний фонд повторно перерахувати стаж для призначення особі пільгової пенсії.

Також цікаво те, що Верховний Суд у вищевказаному рішенні застосував положення ч. 2 ст. 9 КАС, згідно з яким суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин, від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, вища судова інстанція винесла стратегічно важливе рішення для працівників, що не можуть оформити пільгову пенсію особам, які постраждали від неналежних дій їхніх роботодавців під час заповнення трудової книжки.